Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Gorbatyuk I$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Gorbatyuk I. R. Effect of synthetic auxin like growth regulators on callus regenerative ability of common wheat vc. Zymoyarka [Електронний ресурс] / I. R. Gorbatyuk, A. V. Bavol, A. V. Holubenko, B. V. Morgun // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 1. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_1_8 Мета дослідження - встановити залежність морфогенетичних реакцій калюсних тканин пшениці від вмісту в живильному середовищі синтетичних регуляторів росту ауксинової природи (піклорам, дикамба). Первинними експлантами для калюсогенезу слугували апікальні меристеми пшениці Triticum аestivum. Для регенерації використано базове живильне середовище MS, доповнене вітамінами за Гамборгом, різними концентраціями дикамби (0,2; 0,4; 0,6 мг/л) та піклораму (0,16; 0,25; 0,5 мг/л). Встановлено, що для одержання регенерантів найефективнішою є дикамба в концентрації 0,2 мг/л. За концентрації 0,16 мг/л піклораму спостерігається утворення максимальної кількості (до 60 %) морфогенних осередків, а також значної кількості рослин-регенерантів. Збільшення концентрації піклораму до 0,25 мг/л та 0,5 мг/л спричинювало зменшення кількості морфогенних зон: у першому разі на 10 %, а в другому - на 36,4 %. Серед описаних варіантів найефективнішим є середовище МS, доповнене 0,5 мг/л 6-бензиламінопурину і 0,16 мг/л піклораму. Одержані з культури калюсу пагони здатні утворювати корені in vitro та адаптуватися до септичних умов. Рослини-регенеранти за культивування за умов захищеного грунту виявляють високу життєздатність (понад 75 %) і досягають генеративної стадії розвитку. | ||
| 2. | 
Bannikova M. A. Effect of Ceftriaxone and Timentin antibiotics on morphogensis in the in vitro culture of bread wheat Triticum aestivum L. [Електронний ресурс] / M. A. Bannikova, I. R. Gorbatyuk, I. S. Hnatiuk, L. V. Malysheva-Otto, V. P. Duplij // Biopolymers and cell. - 2016. - Vol. 32, № 5. - С. 367-376. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2016_32_5_6 Мета роботи - вивчити вплив антибіотиків тиментину та цефтріаксону на утворення морфогенного калюсу, регенерацію пагонів і ризогенез у двох сортів м'якої пшениці Triticum aestivum L., вивчити вплив цефтріаксону на динаміку росту рослин. У роботі використано культуру тканин рослин in vitro, дисперсійний та кореляційно-регресійний аналізи. Вивчено вплив антибіотиків бета-лактамів цефтриаксону і тиментину на морфогенетичні процеси (утворення морфогенного калюсу, регенерацію пагонів і ризогенез), що відбуваються в 18-добовому калюсі м'якої пшениці апікального походження. Використано 2 генотипи пшениці різного типу розвитку - озиму та озимо-яру. Висновки: тиментин і цефтріаксон стимулюють утворення морфогенного калюсу апікального походження м'якої пшениці, а цефтріаксон також прискорює появу меристематичних зон в калюсі. Характер впливу на частоту регенерації пагонів залежить від антибіотика (тиментин або цефтріаксон). Вплив цефтріаксону на регенерацію пагонів залежить від генотипу рослини та від концентрації антибіотика. Частота ризогенезу залежить в першу чергу від генотипу м'якої пшениці незалежно від використаного антибіотика. Наявність цефтріаксону в культуральному середовищі, на якому було одержано пагони, стимулює укорінення і ріст рослин-регенерантів, а також приріст їх біомаси. | ||
| 3. |
Gorbatyuk I. R. Effect of antibiotic ceftriaxone on elimination of ABI and GV3101 strains of Agrobacterium tumefaciens [Електронний ресурс] / I. R. Gorbatyuk, I. S. Gnatyuk, M. A. Bannikova // Biopolymers and cell. - 2015. - Vol. 31, № 6. - С. 455-457. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BPK_2015_31_6_8 Мета роботи - з'ясувати, за якої концентрації антибіотик цефтриаксон з групи beta-лактамів викликає елімінацію штамів ABI та GV3101 Agrobacterium tumefaciens. У роботі застосовано метод дифузії з дисків. Для елімінації клітин Agrobacterium tumefaciens штаму АВI антибіотик цефтриаксон використано вперше. Для обох досліджуваних штамів агробактерії (АВI та GV3101) спостерігалися однакові зони інгібування за використання розчину 400 мг/л цефтриаксону та 500 мг/л цефотаксиму. Висновки: цефтриаксон пригнічує ріст агробактерій більш ефективно, ніж цефотаксим. Концентрація цефтриаксону для елімінації штамів АВI та GV3101 Agrobacterium tumefaciens - 400 мг/л. | ||
| 4. | 
Pelevin L. Developing a mathematical substantiation for the physical modelling of the soil-ripping equipment work process [Електронний ресурс] / L. Pelevin, Ie. Gorbatyuk, S. Zaichenko, V. Shalenko // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2017. - № 6(2). - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2017_6(2)__8 Визначені та описані реакції грунту у випадку його руйнування призводять до некерованого переміщення робочого органа з низько- та високочастотними коливаннями, що діють на навіску зменшуючи надійність робочого обладнання. Сформульовано умови мінімізації динамічних навантажень базової машини за рахунок створення керуючого сигналу на навіску розпушувача. Статистичний аналіз рельєфу місцевості надав можливість зменшити динамічні навантаження. | ||
| 5. | 
Terentyev O. O. Data protection by means of firewalls of new generation [Електронний ресурс] / O. O. Terentyev, Ie. V. Gorbatyuk // Transfer of innovative technologies. - 2020. - Vol. 3, № 1. - С. 90-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trinntech_2020_3_1_28 | ||
| 6. | 
Volianiuk V. The inertial loads of a telescopic boom of a truck crane [Електронний ресурс] / V. Volianiuk, Ie. Gorbatyuk, D. Mishchuk // Автомобільний транспорт. - 2021. - Вип. 49. - С. 54-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/at_2021_49_8 Проведено аналіз існуючих досліджень і публікацій, в яких виділена основна проблема, а саме, що при розрахунках інерційних навантажень стріли автомобільного крана не враховуються багато факторів. Облік цих факторів дозволить більш точно визначати інерційні навантаження стріли автомобільного крана, проводити міцнісні розрахунки елементів стріли і підбір складових механізмів її приводу. Мета роботи - визначення інерційних навантажень, що діють на вантаж і стрілу автомобільного крана при несталому русі його механізмів. Для розрахунку інерційних навантажень розроблена методика визначення сумарних інерційних навантажень стріли автомобільного крана при виконанні спільних операцій відповідно до Правил техніки безпеки. Сумарні інерційні навантаження визначалися для таких випадків: спільний підйом (опускання) вантажу і стріли; підйом (опускання) вантажу і поворот стріли; підйом (опускання) і поворот стріли. Отримані залежності для визначення інерційних навантажень поворотної стріли автомобільного крана дозволять більш точно з врахуванням множинних факторів обраховувати значення цих навантажень з метою проведення міцністних розрахунків стріли, підбору складових механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту стріли та повороту крана. При розрахунках інерційних навантажень враховуються такі вихідні дані: маса і довжина стріли; маса і висота підйому вантажу; радіус дії стріли крана; частота обертання поворотної частини крана; швидкості переміщення вантажу і стріли; час пуску та гальмування механізмів підйому вантажу, зміни вильоту та повороту стріли. Перевагою наведеної методики є її оригінальність. Застосування наведеної методики дозволяє більш точно з урахуванням множинних факторів визначати величини інерційних навантажень автомобільного крана при несталому русі механізмів підйому вантажу, зміни вильоту стріли та її повороту з метою проведення міцністних розрахунків елементів стріли, підбору складових її механізмів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |